Тарасове слово в віках не старіє...

Є в українській літературі імена, що увібрали в себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким ім’ям стало ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія от уже понад двісті років викликає в людях почуття гордості і захоплення красою, своєю силою і народною мудрістю. Його пророцтва та настанови зараз вкрай актуальні. Його поезії викликають у нас відгомін того, що відбувається сьогодні.

Доля Тараса і доля України- невіддільні. Шевченко жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення писав своє неопалиме безсмертне пророче слово, утверджуючи віковічне прагнення до волі. На сьогоднішньому святі "Тарасове слово в віках не старіє...", учні 5-10 класів та О. Німчук віршами, піснями та інсценізацією передали те шевченківське прагнення до волі. Дякуючи нашим сміливим захисникам, ми переконані, що жодна ракетна атака не змінить результату, який напророкував Кобзар:

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син і буде мати,

І будуть люди на землі.

Пошли нам, Боже, Шевченкового полум’яного духу, мудрості, віри у щасливе майбуття рідної України!